Починаючи з 24 лютого 2022 року правоохоронні органи України почали фіксувати факти співпраці громадян України з російською федерацією, які проявляються у різних формах. Більшість таких випадків були встановлені на тимчасово окупованій території. Такий різновид протиправної поведінки як в міжнародному, так і національному законодавстві, отримав назву «колабораційна діяльність».
Міжнародне гуманітарне право визначає, що підпорядкування населення окупаційній державі не має наслідком нехтування патріотичним почуттям вірності Батьківщини. Зокрема, як зазначає професор Ерік Девід:
- кримінальне право окупованої держави продовжує застосовуватися на її окупованій території;
- закони держави-окупанта не виправдовують дій співробітників поліції та цивільних осіб на окупованій території, що вчиняють дії в інтересах окупанта та на шкоду окупованій державі та її громадянам;
- виконання обов’язку підкорятися приписам держави окупанта не повинно включати дій, спрямованих проти власної держави [1].
Згідно ст. 43 додатку (Положення про закони і звичаї війни на суходолі) до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі З фактичним переходом до рук окупанта повноважень легітимної влади він вживає всіх залежних від нього заходів для того, щоб, по можливості, відновити і забезпечити громадський порядок і безпеку, дотримуючись існуючих у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо [2].
Однак, часто виникають ситуації, коли особи, які проживають на тимчасово окупованій території та з метою забезпечення своєї безпеки дотримуються встановленого окупантами порядку, підпадають під ризик звинувачення у порушенні вірності Батьківщині.
Провести чітку межу між законними діями та колабораційною діяльністю на практиці досить важко, тому кожна ситуація вимагає ретельного вивчення. При цьому, важливо наголосити на тому, що колабораційна діяльність передбачає саме активну співпрацю з окупантами на користь окупаційного режиму та шкоду національним інтересам.
У зв’язку із цим з 15 березня 2022 року співпраця з державою-агресором визнається кримінальним правопорушенням та карається відповідно до ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Зі змінами до законодавства до національних судів почали надходити обвинувальні акти по справах про колабораційну діяльність. Велика кількість випадків вчинення громадянами України протиправної діяльності зафіксована в Луганській області.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/13583/22 від 12 квітня 2023 року громадянина України було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Згідно обставин справи чоловік з березня по квітень 2022 року, перебуваючи на території міста Старобільськ Луганської області, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками, так званої, «ЛНР», та погодився на зайняття посади «начальника відділу культури, молоді та спорту адміністрації Старобільського району луганської народної республіки» в адміністративному органі окупаційної влади в місті Старобільськ Луганської області. Про злочинну діяльність громадянина України стало відомо з фрагментів відео, розміщених на YouTube та Інтернет ресурсі «Луганский информационный центр». Крім цього, вказані факти підтвердили два свідки, які проживали в м. Старобільськ Луганської обл. [3].
Вироком Вінницький міський суд Вінницької області у справі №127/21065/22 від 28 березня 2023 року громадянку України визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Відповідно до обставин справи всередині березня 2022 року жінка вступила в злочинну змову з окупаційними військами рф та представниками так званої «ЛНР», та погодилася на пропозицію щодо призначення її на посаду начальника т. зв. «загального відділу адміністрації Білокуракинського району «ЛНР»». Про незаконні дії громадянки України стало відомо з публікацій, фото, відео матеріалів та сторінок соціальних спільнот в мережі Інтернет. Також вказані факти підтвердили свідки [4].
Вироком Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у справі №308/14357/22 від 14 березня 2023 року громадянку України визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Згідно обставин справи у березні 2022 року жінка вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР», та погодилася на зайняття посади начальника відділення №122 так званого «Держбанку «ЛНР» в селищі міського типу Станиця Луганська Луганської області Про злочинні дії коллаборантки стало відомо з відеозаписів під час моніторингу мережі Інтернет [5].
Правоохоронні органи України продовжують фіксувати факти здійснення громадянами України колабораційної діяльності та вести досудові розслідування з метою притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Публікація була підготовлена ГО «Чугуївська правозахисна група» у межах реалізації глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна».
Використані джерела:
- Ерік Девід Принципи права збройних конфліктів: Курс лекцій, прочитаних на юридичному факультеті Відкритого Брюссельського університету. – М.: Міжнародний Комітет Червоного Хреста, 2011. – 1144 с.
- IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі.
- Вирок Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/13583/22 від 12 квітня 2023 року
- Вирок Вінницький міський суд Вінницької області у справі №127/21065/22 від 28 березня 2023 року
- Вирок Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у справі №308/14357/22 від 14 березня 2023 року