До правової приймальні БФ «Восток-SOS» звернувся Дмитро П., переселенець з Донецька. За словами Дмитра, його викликали на допит до одного з управлінь поліції м. Києва. У телефонному режимі слідчий повідомив, що Дмитра поки що допитають у якості свідка, але пізніше він буде фігурувати підозрюваним у кримінальному провадженні за фактом шахрайства.
І все через те, що у 2014-2015 роках Дмитро отримував адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі житлово-комунальних послуг, проте не повідомив управління соцзахисту про те, що в нього є депозит, розмір якого перевищував гранично допустимий.
Варто зауважити, що останнім часом до юристів БФ «Восток-SOS» почастішали подібні звернення.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень налічується понад 30 вироків, винесених у 2017 році переселенцям, яким адресна допомога була виплачена, хоча вони мали гроші на депозиті чи нерухомість. У більшості випадків переселенці були звинувачені за ст. 190 («Шахрайство») та ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»).
«Всі знайдені нами вироки – обвинувальні, тобто переселенці були визнані винними у вчиненні злочину. І хоча більшість із них була притягнута до відповідальності у вигляді штрафу від 510 до 850 гривень, тим не менш, це означає, що у внутрішньо переміщеної особи буде судимість, та ще й за такими статтями. А це може негативним чином відобразитися на її подальшому житті, роботі», – коментує ситуацію юристка БФ «Восток-SOS» Альона Луньова.
«Ми вважаємо, що такі заходи, як притягнення до кримінальної відповідальності переселенців за отримання ними адресної допомоги попри наявність депозиту та нерухомості, є надмірними. Особливо, якщо переселенець добровільно повернув ці кошти – у такому разі державі відшкодовано заподіяну шкоду, проте кримінальне провадження навіть за таких обставин не припиняється», – зазначає юристка.
Довідково:
Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 №505, підставою для відмови у призначенні адресної допомоги є наявність у будь-якого члена сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Оnline.ua