«Вони щось ділять, але забувають, що тут живуть люди»

Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини підготувало Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2017 року.

Пропонуємо читачам скорочене резюме даного документу:

«Ми бачимо лише політичні амбіції з обох сторін. Вони щось ділять, але забувають, що тут живуть люди».

(Мешканець села поблизу лінії зіткнення)

 

  1. Дев’ятнадцята доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні, підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), охоплює період з 16 травня до 15 серпня 2017 року.
  2. Висновки цієї доповіді, ґрунтуються на даних, отриманих ММПЛУ під час 293 детальних інтерв’ю зі свідками та жертвами порушень прав людини, а також під час візитів до населених пунктів, розташованих як на контрольованій Урядом території, так і на території, контрольованій озброєними групами. ММПЛУ також в окремих задокументованих справах вжило 264 індивідуальні заходи реагування. спрямовані на захист прав людини, зокрема, спостереження за судовими процесами, візитів до місць тримання під вартою, передання справ до державних установ, організацій, що надають гуманітарну допомогу, і неурядових організацій (НУО), а також співпраці з правозахисними механізмами ООН.
  3. Протягом літа четвертого року конфлікту бойові дії на сході України відбувалися не прогнозовано та з мінливою інтенсивністю, ставлячи під загрозу життя людей, завдаючи шкоди майну та загрожуючи навколишньому середовищу. Сторони продовжували часто застосовувати важке озброєння, зокрема, зброю вибухової дії з широким радіусом ураження або зброю, використання якої призводить до ураження значної площі численними снарядами, у тому числі в населених районах і районах де розташовані життєво важливі об’єкти цивільної інфраструктури, всупереч їх зобов’язанням за Мінськими домовленостями відвести таку зброю від лінії зіткнення. Від початку конфлікту ситуація загострювалася присутністю іноземних бойовиків, а також постачанням боєприпасів і важкого озброєння, як повідомлялося, з Російської Федерації. УВКПЛ продовжує закликати всі сторони конфлікту до негайного припинення вогню та виконання всіх інших зобов’язань, які вони взяли на себе за Мінськими домовленостями, у тому числі відведення заборонених видів озброєнь та розведення збройних формувань і важких озброєнь.
  4. У період з 16 травня до 15 серпня 2017 року УВКПЛ задокументувало 161 жертв збройного конфлікту серед цивільного населення: 26 осіб загинули та 135 осіб були поранені (трохи більше половини з усіх випадків були спричинені обстрілами). У період з травня до червня загальна місячна кількість жертв серед цивільного населення знизилася, ця тенденція продовжилася і у період з червня до липня. Частково це може бути пов’язано з так званим «врожайним перемир’ям», що розпочалося 24 червня. Тим не менш, ймовірність раптової ескалації бойових дій, включаючи ймовірність обстрілів, продовжувала ставити під загрозу особисту безпеку людей та завдавати психологічних травм.
  5. З обох боків від лінії зіткнення сторони продовжували розміщувати військові цілі поблизу цивільних об’єктів та об’єктів інфраструктури, необхідних для виживання цивільного населення, що, своєю чергою, суттєво підвищувало ризики обстрілів таких об’єктів. В наслідок обстрілів були пошкоджені лікарні та школи, а також інші об’єкти інфраструктури, що призводило до перебоїв у постачанні води, електроенергії та газу.
  6. УВКПЛ зафіксувало випадки позасудових страт, насильницьких зникнень, тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, свавільного позбавлення волі, катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.5 Більшість з таких випадків сталися до початку звітного періоду, але були задокументовані лише нещодавно. Водночас, протягом звітного періоду мали місце випадки насильницьких зникнень та утримання осіб під вартою без зв’язку із зовнішнім світом на території, контрольованій озброєними групами.
  7. На підконтрольній Уряду території, органи державної влади продовжували співпрацювати із УВКПЛ та надавати вільний доступ до офіційних місць тримання під вартою, що дозволило провести конфіденційні інтерв’ю, відповідно до міжнародних стандартів, з особами, чиї справи пов’язані з конфліктом.
  8. Водночас, незважаючи на численні запити УВКПЛ, самопроголошена «Донецька народна республіка» і самопроголошена «Луганська народна республіка», як і раніше, не надавали доступу до ув’язнених і місць тримання під вартою, що породжує серйозні занепокоєння стосовно умов тримання під вартою, зокрема, можливих порушень прав людини, таких як катування і жорстоке поводження.
  9. Тим не менш, УВКПЛ з обох боків від лінії зіткнення змогла задокументувати практики катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства, у тому числі щодо осіб, які були затримані і перебували під вартою у зв’язку з конфліктом. Часто до подібних практик вдавалися задля отримання зізнань. УВКПЛ також задокументувало нову тенденцію, пов’язану із тим, що правоохоронні органи тримають під вартою за звинуваченнями у тероризмі осіб, які провадять господарську діяльність та сплачують «податки» на території, контрольованій озброєними групами.
  10. Систематична відсутність відповідальності за порушення і зловживання правами людини спричинила до поширення почуття і стану безкарності. Наприклад, жодного суттєвого прогресу не було досягнуто у притягненні до відповідальності осіб, винних у вбивствах протестувальників на Майдані у 2014 році та у насильстві 2 травня 2014 року в Одесі.
  11. Органи державної влади України не проводили ефективних розслідувань порушень прав людини, скоєних військовослужбовцями Збройних Сил України або представниками сил безпеки. Водночас, стосовно членів озброєних груп розпочалися кримінальні провадження за конкретні порушення прав людини (такі, як незаконне затримання і тримання під вартою осіб, катування та жорстоке поводження), а не просто за загальні звинувачення у тероризмі7.
  12. Надійні свідчення від осіб, що були затримані і перебували під вартою у паралельних структурах «здійснення правосуддя» та території, контрольованій озброєними групами, вказують на відсутність гарантій та захисту, що призводить до порушень прав людини.
  13. Від обмежень свободи пересування постраждала рекордна кількість людей – у період з травня до липня щомісячно фіксувалося більше одного мільйона випадків індивідуальних перетинів лінії зіткнення. Незважаючи на збільшення робочих годин на всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) й надалі фіксувалися довгі черги. Цивільні особи, а особливо люди похилого віку, люди з інвалідністю, та люди, що належать до інших уразливих груп, були змушені протягом тривалого часу перебувати в спеку на відкритому повітрі без доступу до належних санітарних умов, та в умовах, що принижували людську гідність і наражали їх на серйозні безпекові ризики, пов’язані із частими обстрілами, наявністю поблизу блокпостів мін, вибухонебезпечних пережитків війни та снарядів, що не розірвалися. Додаткові заходи з контролю на «внутрішніх» блокпостах Національної поліції України, запроваджені щодо людей, які проживають на підконтрольній озброєним групам території, ще більше обмежують свободу пересування.
  14. УВКПЛ відзначило тривожну тенденцію щодо підготовки і внесення законодавчих ініціатив, що можуть негативно вплинути на стан дотримання свободи об’єднань і на вільне вираження поглядів. Зокрема, було внесено пакет законопроектів, згідно з якими від організацій громадянського суспільства вимагається публічно розкривати інформацію про фінансування своєї діяльності, якщо їх щорічний дохід перевищує невисокий поріг, а також встановлюються вимоги щодо публічного звітування, що видаються занадто жорсткими. Крім того, у двох резонансних справах були винесені обвинувальні вироки за вираження поглядів, що не містили закликів до насилля. На території, контрольованій озброєними групами, діяльність представників ЗМІ була суттєво обмежена, а люди відчували, що не можуть вільно висловлювати свої погляди чи думки.
  15. УВКПЛ також звернуло увагу на суперечливі тенденції щодо свободи мирних зібрань. Загалом спостерігалося зменшення кількості судових заборон на громадські зібрання та підвищення ефективності діяльності поліції під час великих громадських зібрань всією Україною. Водночас, поліція не забезпечувала належний захист невеликих за кількістю учасників демонстрацій, особливо тих, що були організовані представниками меншин або опозиційних політичних рухів. Мали місце напади і заподіяння тілесних ушкоджень учасникам таких заходів з боку членів радикальних націоналістичних груп.
  16. Соціально-економічна ситуація на сході України продовжувала погіршуватися, у зв’язку із труднощами, пов’язаними із веденням бойових дій, запровадженням заходів, що перешкоджають економічному розвитку, а також зростанням рівнів бідності та безробіття. Постачання води та електроенергії для населення відбувалося із суттєвими перебоями з одного боку через часті обстріли об’єктів водопостачання у Донецькій області, а з іншого через дефіцит фінансових ресурсів у компанії, що постачає електроенергію у Луганській області. Це негативно вплинуло на дотримання права на достатній життєвий рівень. УВКПЛ також занепокоєне ризиками для здоров’я населення і можливими ризиками для навколишнього середовища, що пов’язані як безпосередньо із веденням бойових дій, так і з їх наслідками.

Повний текст доповіді – ТУТ:

UAReport19th_UKR