Звіт «Державна політика України щодо внутрішньо переміщених осіб у контексті виконання Угоди про Асоціацію» підготовлений Українською стороною Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (Робоча група 2) за підтримки проекту «Громадська синергія».

Предметом дослідження були рішення та заходи уряду, парламенту України, міністерств та відомств щодо вирішення проблем та подолання життєвих труднощів вимушено переміщених осіб у період з січня 2014 по вересень 2017 року у контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (надалі – Угода про асоціацію).

Оцінювання здійснювалась у формі аналізу нормативно-правових актів, судових рішень щодо задоволення потреб ВПО, соціологічних досліджень, інформаційно-аналітичних матеріалів у ЗМІ та інститутів громадянського суспільства, які опікуються задоволенням потреб ВПО, обговорення за участі представників РГ2 УС ПГС та проекту «Громадська синергія».

Комплексний характер цього звіту мав на меті визначити багатоаспектний характер реалізації рішень та заходів державних органів влади, які традиційно у публічному полі не висвітлюються, а саме – співвідношення задоволення прав та потреб ВПО у контексті виконання Угоди про асоціацію.

Головними висновками дослідження є:

1. Наявність дискримінації ВПО та відсутність механізму залучення до здійснення представницької демократії не відповідає ст. 4 Угоди про Асоціацію «Цілі політичного діалогу», статті 6 «Діалог і співробітництво з питань внутрішніх реформ», ст. 288 «Недопущення дискримінації». Це проявляється у неможливості ВПО брати участь у місцевих виборах в якості виборців, бути залученими до місцевих ініціатив; кредитних послуг; перешкоджає реалізації права на недоторканість свого приватного особистого життя тощо.
2. Обмеження вільного пересування ВПО в межах країни – це ігнорування ст. 16 Угоди «Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами», ст. 18 Угоди про асоціацію «Мобільність працівників», ст. 19 Угоди про асоціацію «Рух осіб», що проявляється у праві державних органів, в тому числі СБУ та поліції, органів місцевого самоврядування ініціювати перевірку місця проживання ВПО за адресою, вказаною в довідці, а також – наявності інших необмежених прав.
3. У сфері соціального забезпечення ВПО державою не виконується частина 2 «Державна допомога» ст. 262 Угоди про асоціацію «Загальні принципи», ст. 263 Угоди про асоціацію «Прозорість», ст. 267 Угоди про асоціацію «Національна система контролю державної допомоги». Реалізація подібної державної політики щодо соціального захисту людей, які виїхали з зони АТО та окупованої території АР Крим призвело до унеможливлення отримувати пенсії та інших видів соціального забезпечення без реєстрації в якості ВПО; відсутності права отримувати соціальну допомогу у будь-якій банківській установі, окрім Ощадбанку.
4. Відсутність ефективної та єдиної державної політики щодо створення гідних умов інтеграції ВПО в громади та сприяння створенню джерел існування ВПО ігнорує ст. 17 Угоди про асоціацію «Поводження з працівниками», ст. 18 Угоди про асоціацію «Мобільність працівників», ст. 77 Угоди про асоціацію «Відносини з бізнес-спільнотою», Главу 6 Угоди про асоціацію «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля», ст. 85 Угоди про асоціацію «Цілі, сфера та межі застосування», ст. 93 Угоди про асоціацію «Доступ до ринку», ст. 94 Угоди про асоціацію «Національний режим», Главу 13 Угоди про асоціацію «Торгівля та сталий розвиток», ст. 291 Угоди про асоціацію «Багатосторонні трудові стандарти та угоди», ст. 293 Угоди про асоціацію «Торгівля на користь сталого розвитку»; у сфері оподаткування — ст. 349, 350, ст. 378, 379 Угоди про асоціацію; главу 21 Угоди про асоціацію «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» ст. 419 Угоди про асоціацію. Це проявляється у відсутності єдиної державної політики сприяння у отриманні ВПО у власність або тимчасове користування житла (т.зв «соціальне житло»), пільгових умов кредитування його придбання; неефективності програм сприяння самозайнятості ВПО.
5. Не створення державою умов та механізмів щодо вирішення труднощів ВПО з отримання документів та здійснення правочинів опосередковано впливає на реалізацію ст. 284 Угоди «Запити та контактні пункти». Залишається невирішеним питання щодо підтвердження реєстрації в зоні АТО та АР Крим (при внесенні подібного запису до паспорту, або видачі довідки про реєстрацію до ID картки ВПО). Також неврегульовані на законодавчому рівні процедури відновлення окремих документів ВПО. До тепер відсутні механізми відновлення трудової книжки/ підтвердження стажу, що створює труднощі при працевлаштуванні, отриманні пенсії (або відповідного розміру пенсії).
6. Непрозорість та низький рівень доступу ВПО до повної та об’єктивної інформації від уряду стосовно міжнародної фінансової допомоги, яка націлена на вирішення проблем ВПО, не відповідає частині 2 Угоди про асоціацію «Державна допомога», ст. 262 Угоди про асоціацію «Загальні принципи», ст. 263 Угоди про асоціацію «Прозорість». Відсутність державної політики у цьому напрямі призводить до того, що ВПО не мають повного доступу до інформації щодо діючих програм в галузі реалізації їх прав та свобод; не можуть висловити думку щодо доцільності використання коштів тих чи інших проектів; не мають можливість перевірити інформацію щодо цільового використання коштів та законодавчо закріплених важелів контролю.

Головні рекомендації за результатами проведеного аналізу, обговорення та оцінювання:

1. Внести зміни до діючого виборчого законодавства та право ВПО голосувати за місцем фактичного проживання.
2. Внести зміни до нормативно – правових актів щодо проходження процедури перевірки фактичного проживання ВПО за адресою, вказаною у довідці про взяття на облік ВПО; переглянути Тимчасовий порядок перетину лінії розмежування із метою зменшення черг при проходженні лінії зіткнення та забезпечення першочергових потреб на КПВВ.
3. Переглянути існуючі норми та механізми нарахування та виплати гарантованої державою соціальної підтримки (пенсії, допомога на дитину та ін.). Запровадити механізми щодо відокремлення виплати щомісячної адресної допомоги ВПО від інших видів соціальної допомоги та пенсій.
4. Прийняти довгострокові рішення щодо внутрішньо переміщених осіб, які вже не планують повертатися назад на місця свого постійного проживання, що залишились в окупованих та на тимчасово неконтрольованих територіях , передбачивши розробку програми забезпечення ВПО постійним житлом. Розробити та прийняти відповідні регіональні (місцеві) програми щодо підтримки, соціальної адаптації та інтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України.
5. Для вирішення труднощів ВПО з отримання документів та здійснення правочинів внести зміни до ЦПК України у відповідності до міжнародної практики щодо процесу прийняття до розгляду у судовому провадженні документів ВПО, що не відповідають закріпленій формі, наявності печаток тощо. Прописати в усіх процесуальних кодексах України окрему спрощену процедуру відновлення судових проваджень, втрачених у зоні проведення АТО та на території окупованої АР Крим на підставі наданих особою документів та наявної в реєстрі судових рішень інформації (без вказання конкретної форми документів).
6. Створити відкриту інформаційну систему публічного оприлюднення всієї інформації щодо надання Урядом соціальних послуг та допомоги ВПО, стосовно отримання та використання міжнародної фінансової допомоги органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Повний текст читайте ТУТ:

Звіт

Світлана Закревська, Сергій Бондаренко