Як зазначено Вищим спеціалізованим судом України в Узагальненні практики розгляду судами деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО, ефективне застосування у національному процесі інституту відновлення втраченого судового провадження набуває особливої актуальності у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території АР Крим та окремих районах Донецької і Луганської областей і, як наслідок, втратою матеріалів багатьох цивільних справ, що перебували у провадженні цих судів. Адже втрата матеріалів судових проваджень, рішення у яких не виконано, є перешкодою для реалізації громадянами передбаченого Конституцією України права на судовий захист та гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на справедливий суд.
У зв’язку з окупацією Криму та проведенням АТО на сході України склалася ситуація, коли стало неможливим виконати або переглянути судові рішення, винесенні судами Луганської, Донецької областей та АР Крим.
Спроби витребувати такі справи з непідконтрольних українській владі органів для їх реалізації на підконтрольній території практично завжди закінчуються невдачею. Зацікавлені особи отримують відповіді (якщо взагалі отримують) про те, що справу або знищено, або втрачено, або неможливо видати у зв’язку з тим, що відсутній порядок такої передачі.
Варіантом виходу з такої ситуації є передбачена процесуальним законодавством процедура відновлення втраченої справи.
Відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі (статті 488-495 ЦПК України) становить самостійну категорію справ, які відрізняються від справ позовного провадження.
Втраченим судовим провадженням, яке може бути відновлено, вважають як усі, так і частину документів конкретної цивільної справи позовного чи окремого провадження, яке було закінчено ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття. Отже, сторони, їхні представники для вирішення справи повинні б мати як доказ відповідне рішення або ухвалу.
Право звернутися із заявою про відновлення судового провадження у справі мають особи, які брали участь у справі. Відновлення втраченого судового провадження може відбутися також за ініціативи суду.
У заяві, зокрема, повинно бути зазначено:
– про відновлення якого саме провадження просить заявник;
– чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження;
– якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник;
– хто конкретно і в ролі кого брав участь у справі;
– місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
– що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них;
– поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
– для якої мети необхідне їх поновлення.
До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.
За загальним правилом заява за підсудністю подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Але у випадку винесення такого рішення судом, який наразі не функціонує у зв’язку з окупацією або проведенням антитерористичної діяльності, при визначенні підсудності справи слід керуватися Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Крім того, Розпорядженням «Про визначення територіальної підсудності справ» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14 визначено визначаю територіальну підсудність: цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції; кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, для забезпечення розгляду такими місцевими загальними та апеляційними судами. Так, до прикладу, для відновлення втраченого провадження Станично-Луганського районного суду Луганської області заявнику необхідно звернутися до Новопсковського районного суду Луганської області (детальніше за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14).
У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.
Кримінальний процесуальний кодекс також передбачає аналогічну процедуру відновлення втраченого кримінального провадження (статті 524–531 КПК України).
Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.
У заяві, зокрема, повинно бути зазначено:
– про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
– чи був ухвалений вирок;
– у якому процесуальному статусі перебував заявник;
– хто конкретно і в ролі кого брав участь у судовому розгляді;
– місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
– що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження, про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
– поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
– з якою метою необхідне їх поновлення.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.