Отримання тимчасового захисту або статусу біженця в країнах ЄС

Перш за все, варто звернути увагу, що з 16 квітня 2022 року для українців змінили порядок перетину кордону з ЄС. Українців більше не пропускають за внутрішніми паспортами, винятком можуть бути мешканці регіонів, ед ведуться бойові дії. Для перетину державного кордону громадяни України повинні мати закордонний паспорт. Дозвіл на перетин кордону за внутрішніми документами, який діяв з 24 лютого, скасовано. У винятковому порядку без закордонного паспорта можуть пропускати за кордон українців, які їдуть з регіонів, де ведуться бойові дії. Рішення щодо пропуску таких осіб прийматимуть прикордонники на місці.

Що українцям, які рятуються від війни, треба робити після перетину кордону

Українці, які рятуються від війни, отримують статус тимчасового захисту автоматично після перетину кордону. Після цього вони зможуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання, наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі.

Кожен українець має право вирішити, подавати йому заявку на притулок та отримання статусу біженця, чи ні.

Якщо евакуйовані українці вирішать подати заяву, вони мають залишатися у тій країні, де її подали, поки заяву розглядатимуть. Щоб отримати статус біженця, доведеться чекати багато місяців.

Звісно, після перетину кордону виникає багато організаційних та митних питань: пошук оселі, медична допомога, харчування, але ці питання скоріше поза юридичною компетенцію – місцеві волонтерські організації розуміються на них краще.

Які документи потрібно за можливості взяти із собою, якщо зібралися евакуюватися

• паспорт, український та закордонний

• свідоцтва про народження та шлюб

• дипломи про освіту

• медичні картки

• акти на землю, нерухомість, особливо якщо придбали до 2012 року

• поземельна книга (для власників будинків в селах)

• первинні документи, електронні ключі (для підприємців). Якщо електронні ключі загубилися, варто їх скасувати.

Чи можуть отримати захист українці, які опинилися за кордоном до 24 лютого

Так, рішення Ради ЄС поширюється і на тих, хто евакуювався до початку вторгнення Російської Федерації в Україну, або перебував на території ЄС через роботу чи відпустку та не встиг повернутися до України.

Тимчасовий захист: кому він доступний та як ним скористатись?

4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу проголосувала за застосування Директиви від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення їх наслідків (далі – Директива).

Статтею 4 Директиви передбачена можливість отримання тимчасового захисту. За загальним правилом тривалість тимчасового захисту становить 1 рік, який може бути автоматично подовжений кожні 6 місяців ще на 1 рік. Однак, Директива має рекомендаційний характер, а тому кожна країна-член ЄС самостійно визначає тривалість надання тимчасового захисту.

Особи, на яких поширюється тимчасовий захист:

• громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військової агресії російської федерації;

• особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;

• члени сімей зазначених осіб, у тому числі чоловік/дружина та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини, а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні таких осіб;

• громадяни третіх країн, які на законних підставах проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання відповідно до законодавства України та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження;

• в залежності від рішення влади кожної окремої країни ЄС.

Особи, на яких не поширюється тимчасовий захист

• особи без громадянства або громадяни третіх країн, які не мали дозволу на постійне проживання в Україні, якщо їхня батьківщина є безпечною країною;

• громадяни України – сезонні працівники, студенти по обміну, що перебувають у країнах ЄС.

Nota bene: Тимчасовий захист не застосовується в країнах Шенгенської зони, які не є членами ЄС, а саме в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії. Директива діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії.

Щоб скористатися тимчасовим захистом:

• необхідно звернутися за отриманням тимчасового захисту до органів влади відповідної країни ЄС, які займаються такими питаннями;

• за результатами розгляду звернення особі мають видати відповідний документ, який підтверджує статус особи у країні та містить перелік прав, які цей статус передбачає.

•

Права осіб, які користуються тимчасовим захистом:

• дозвіл на проживання на період тимчасового захисту;

• доступ до роботи;

• доступ до освіти;

• забезпечення житлом;

• доступ до соціального забезпечення;

• доступ до медичного обслуговування;

• право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;

• можливість отримати статус біженця у майбутньому;

• можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент;

• інші права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту, відповідно до законодавством конкретної країни ЄС.

Примітка: Після отримання такого статусу в конкретній країні, подорожувати в інші країни Шенгенської зони можна, якщо не встановлено інше, за звичними для безвізуправилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.

Статус біженця: що це таке? Як його отримати?

Статус біженця – індивідуальне право в країнах ЄС, яке надається після спеціального адміністративного та юридичного процесу, що визначає, чи є у особи обґрунтована небезпека бути переслідуваними.

Статус біженця може бути надано на період до 3 років з можливістю продовження ще на 2 роки.

Особи, які можуть отримати статус біженця:

• громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які проживали на території України на законних підставах, але мають громадянство інших країн;

• особи без громадянства також можуть запросити статус біженця.

Nota bene: Отримувати статус біженця має сенс у тому випадку, якщо особа планує й далі проживати в ЄС. Але є певні обмеження для особи при отриманні такого статусу, а саме:

• неможливість залишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;

• неможливість повернутися в Україну після отримання статусу;

• неможливість працевлаштуватися до моменту отримання статусу, а також у разі відмови у його наданні;

• відібрання документів, що посвідчують особу заявника.

Як отримати статус біженця

1. Подати заяву на отримання статусу біженця можна під час в’їзду у першій безпечній країні, повідомивши офіцера прикордонної служби, або подати заяву на возз’єднання сім’ї, якщо є член сім’ї, який вже проживає в країні ЄС.

2. На час розгляду заяви необхідно залишатися в країні, в якій вона була подана. Визнання статусу біженця може зайняти в середньому півроку. До моменту отримання остаточного рішення ДІЮТЬ ВИЩЕ ПЕРЕРАХОВАНІ ОБМЕЖЕННЯ.

3. Заявнику також необхідно пройти медичну комісію, а також процедуру відцифровування відбитків пальців. Протягом місяця після написання заяви міграційна служба проводить співбесіду з заявником, за результатами якої приймається рішення про надання притулку.

Права, які надаються при отриманні статусу біженця:

• право на медичну допомогу;

• доступ до освіти для дітей та підлітків;

• доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці);

• право на соціально-побутові послуги;

• право на укладання шлюбу;

• право на щомісячну грошову допомогу.

Особливості перебування українців в ЄС: статус біженця чи тимчасовий захист?

У випадку тимчасового захисту доступ до праці в країні перебування та інше забезпечення надається з моменту звернення, на відміну від особи, яка забажала отримати статус біженця – очікування в середньому до 6 місяців, поки приймається рішення про надання такого статусу.

При тимчасовому захисті зберігається можливість безперешкодно повернутися до країни громадянства. Водночас, в період очікування рішення уповноваженого органу у наданні статусу біженця заборонено перетинати кордон країни перебування.

Тимчасовий захист можна отримати в будь-якій, на думку особи, безпечній країні, яка входить до ЄС (враховуючи винятки), на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої особа перетнули вперше.

Особи, які перебувають під тимчасовим захистом, мають право подати заяву на отримання статусу біженця в будь-який час.

Звертаємо Вашу увагу, що за цим посиланням — https://cutt.ly/XF1CgYH, Ви знайдете ключову інформацію про те, до яких національних органів звертатися для отримання тимчасового захисту та які організації активно допомагають біженцям з України, а також як з ними зв’язатися.