Аналітична довідка щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку

В межах ініціативи #Трибунал_для_путіна громадська організація «Чугуївська правозахисна група» отримала від Офісу генерального прокурора наступні цікаві дані.

В 2022 році правоохоронними органами України було зареєстровано 25970 кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за результатами досудового розслідування яких  619 особам повідомлено про підозру та 220 кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.

Серед них кількість зареєстрованих правопорушень за регіонами України:

— Автономна Республіка Крим — 33
— Вінницька область — 72
— Волинська область — 23
— Дніпропетровська область — 381
— Донецька область — 5442
— Житомирська область — 203
— Закарпатська область — 26
— Запорізька область — 2344
— Івано-Франківська область — 21
— Київська область — 4450
— Кіровоградська область — 43
— Луганська область — 3596
— Львівська область — 64
— Миколаївська область — 1209
— Одеська область — 95
— Полтавська область — 40
— Рівненська область — 35
— Сумська область — 732
— Тернопільська область — 12
— Харківська область — 3646
— Херсонська область — 2410
— Хмельницька область — 25
— Черкаська область — 70
— Чернівецька область — 22
— Чернігівська область — 774
— місто Київ — 199
— місто Севастополь– 3

Серед них кількість зареєстрованих правопорушень в розрізі статей 436-447 Кримінального кодексу України (кримінальні правопорушення проти миру,безпеки людства та міжнародного правопорядку) та результати їх досудовогорозслідування:

1. Пропаганда війни, ст. 436 КК України -зареєстровано 25 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких  11 особам повідомлено про підозру та 9 кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
2. Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, ст. 436-1 КК України — зареєстровано 139 кримінальне правопорушення, за результатами досудового розслідування яких  27 особам повідомлено про підозру та 22 кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
3. Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, ст. 436-2 КК України — зареєстровано 750 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких  266 особам повідомлено про підозру та 179кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
4. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни, ст. 437 КК України — зареєстровано 49 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких  179 особам повідомлено про підозру, однак жодного кримінального правопорушення, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
5. Порушення законів та звичаїв війни, ст. 438 КК України — зареєстровано 24982 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких  146 особам повідомлено про підозру та 8 кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
6. Екоцид, ст. 441 КК України — зареєстровано 14 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких наразі жодній особі ще не повідомлено про підозру та, відповідно, жодного кримінального правопорушення, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
7. Геноцид, ст. 442 КК України — зареєстровано 9 кримінальних правопорушень, за результатами досудового розслідування яких  4 особам повідомлено про підозру та 2 кримінальних правопорушень, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
8. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала, ст. 445 КК України — зареєстровано 1кримінальне правопорушення, за результатами досудового розслідування яких наразі жодній особі ще не повідомлено про підозру та, відповідно, жодного кримінального правопорушення, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
9. Найманство, ст. 447 КК України — зареєстровано 1кримінальні правопорушення, за результатами досудового розслідування яких наразі жодній особі ще не повідомлено про підозру та, відповідно, жодного кримінального правопорушення, за якими провадження направлено до суду з обвинувальним актом.

Тож, очевидно, що за період повномасштабного вторгнення росії значно збільшилась кількість кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку — зі 125 правопорушень в 2021 році до понад 25 тис. (збільшення в 200 разів, але кількість направлених до суду з обвинувальним актом кримінальних проваджень збільшилась не так значно). Збільшення відбулось переважно за рахунок ст. 438 («Порушення законів та звичаїв війни») і ст. 436-2 КК України («Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників»).

«Лідерами» за кількістю зареєстрованих кримінальних правопорушень вказаної категорії є Донецька, Київська, Харківська, Луганська, Херсонська, Запорізька та Миколаївська області, що є цілком зрозумілим враховуючи ситуацію та «звірства», вчинені окупантами на цих територіях.

Разом з тим, варто зауважити, що розслідування даних злочинів вимагає від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, експертних установ та інших фахівців високого рівня мобілізації, концентраціїзусиль та ресурсів, адже доводиться діяти без права на помилку в складних умовах геополітичних, правових, безпекових, тактичних, логістичних, інформаційно-комунікаційних викликів. Тож, вважаємо, що великою мірою успіх реалізації завдань документування воєнних злочинів залежить відстандартизації процесу розслідування, алгоритмізації проведення процесуальних дій, якісноївзаємодії між підрозділами, врахування зарубіжного досвіду розслідування злочинних порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, результатом чого повинно бути притягнення усіх винних осіб до передбаченої Законом відповідальності.

Тому, цікавою в даному руслі вважаємо пропозицію створення в Україні Вищого суду з воєнних злочинів, створення якого має на меті сформувати національний механізм розслідування та притягнення до відповідальності осіб, яких підозрюють у злочинах проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в Україні, оскільки Міжнародний кримінальний суд (МКС) має юрисдикцію переслідувати тільки воєнні злочини, але не злочин агресії, зокрема щодо України. Крім того, такий міжнародний механізм зможепритягнути до відповідальності невелику кількість осіб, тому основну масу винних мають покарати національні суди – в Україні. Вищий суд з воєнних злочинів має доповнити дію чинних національних судів, Міжнародного кримінального суду та будь-якого новоствореного гібридного міжнародного трибуналу щодо злочину агресії.Така пропозиція, на нашу думку є доречною, і тому, що відповідальність Росії – країни-агресора та її громадян – це неодмінна частина комплексу питань національної безпеки України та її існування на світовій мапі, це умова нашого існування як нації. Питання складне, оскільки пов’язане з одночасним (зокрема й гібридним) застосуванням міжнародних та національних юридичних механізмів, а, отже, і розв’язання проблеми вимагає нетривіальних підходів та компромісів.