Лише 5% внутрішньо переміщених осіб повернуться на непідконтрольні Україні території, якщо втратять роботу або засоби для існування.

Такі дані Міжнародної організації з міграції та Українського центру соціальних реформ за підсумками третього раунду (травень 2016 року) моніторингу внутрішньо переміщених осіб. У щомісячному опитуванні брали участь не менше 600 домогосподарств ВПО в 24 областях України та Києві.

У Харківській області в третьому раунді опитування брали участь 60 домогосподарств з 30 територіальних одиниць.

Вік більшості опитаних переселенців – 35-59 років (32%), за ним іде категорія 18-34 років (26%). 58% опитаних – люди працездатного віку (18-59 років).

В ході трьох етапів дослідження (березень-травень) спостерігається стійке збільшення кількості працюючих повний день (з 24% до 32%). Частка безробітних без допомоги по безробіттю зменшилася на 6% в третьому раунді опитування в порівнянні з першим (з 15% до 9%).

«Це може свідчити про певні поліпшення можливостей працевлаштування для ВПО та соціального захисту безробітних ВПО», – вважають автори моніторингу.

• Менше половини домогосподарств внутрішньо переміщених осіб мають доходи від трудової діяльності, кожне п’яте домогосподарство отримує дохід від випадкових заробітків. У третьому раунді частка ВПО, які називають зарплату одним з основних джерел доходу для їх сім’ї, зросла на 5%.
• Рівень залучення ВПО до трудової діяльності на новому місці автори дослідження оцінюють як досить низький. 30% ВПО назвали себе зайнятими під час третього раунду опитування, це на 4% більше, ніж в першому раунді.
• Середньомісячний дохід на одного члена домогосподарства ВПО 50% опитаних становить до 1330 грн. (цей показник зменшився в порівнянні з 65% в першому раунді). 40% опитаних отримують 1330-2500 грн. в середньому на одного члена домогосподарства і 10% – понад 2501 грн.
• У випадку, якщо респонденти залишаться без роботи або засобів до існування, більшість з них спочатку скоротять свої витрати (61%), будуть працювати більшу кількість годин на день (27%), звернуться за підтримкою до рідних і друзів (28%) і різних організацій (52%). 5% опитаних зізналися, що в такій ситуації готові повернутися на непідконтрольні уряду території.
• Переселенці забезпечують себе житлом за власний рахунок. 62% орендують житло: квартири (47%), приватні будинки (15%). Значна частина ВПО оселилася у родичів або їх прийняли інші сім’ї (20%). 7% ВПО живуть у гуртожитках, 2% – в центрах колективного проживання.
• Більшість ВПО задоволені умовами проживання. Основні скарги стосуються теплоізоляції і площі приміщення, а також каналізації та недостатнього опалення.
• 85% задоволені соціальним оточенням на новому місці.

«Цей показник на 11% вище, ніж в першому раунді, що є важливою ілюстрацією позитивного ставлення громад, що приймають ВПО, і готовності переселенців до інтеграції», – наголошується в дослідженні.

Тільки 3% незадоволені соціальним оточенням.

• Найбільш проблемними для переселенців залишаються питання житла, висока орендна плата і відсутність можливостей працевлаштування. Решту сфер – охорона здоров’я, освіта, соцзахист, державні послуги – більшість опитаних вважають доступними.
• Кожен восьмий опитаний має намір залишитися на новому місці назавжди. Серед таких більше кримчан, менше – вихідців з Луганської області. Ще щонайменше половина ВПО воліє залишатися на новому місці до кінця конфлікту (52%) або як мінімум рік (10%).

«Абсолютна більшість тих, хто має намір змінити місце проживання, планує переїзд в межах України. Майже п’ята частина ВПО мають намір з часом повернутися на території, які зараз не контролюються центральною владою. Найбільше на це налаштовані вихідці з Донецької області, в той же час серед кримчан таких небагато», – зробили висновок автори дослідження.

Зазначимо, що щомісячні оцінки ситуації з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в усіх областях України забезпечуються за підтримки проекту «Всеохоплююча стабілізаційна підтримка ВПО та підтримка постраждалого населення», який підтримується Європейським Союзом та реалізовується представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні в партнерстві з Українським центром соціальних реформ.

Георгій Кобзар