З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації та територію України в політичному та інформаційному просторі нашого суспільства активно оперують такими поняттями як: геноцид. воєнні злочини, військові злочини, злочини агресії та злочини проти людяності. Для того, щоб розібратися за що саме покарають військовослужбовців держави-агресора варто спершу розібратися з цими явищами.

Геноцид

Геноцид — це цілеспрямовані дії, спрямовані на повне або часткове знищення груп населення або народів з мотивів національних, етнічних, расових або релігійних. 

Згідно ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього під геноцидом розуміють будь-яку з наступних дій, скоєних з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

•  вбивство членів такої групи;
• заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
• навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на фізичне знищення її в цілому або в частині;
• заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;
• насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

В свою чергу, в Україні в статті, яка передбачає криміальну відповідальність за злочин геноциду встановлено, що під ним розуміють діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

Таким чином, основним фактором геноциду є те, що він спрямовуються на членів певної групи. Для притягнення військовослужбовців та керівництва російської федерації до відповідальності за вчинення цих дій необхідно довести саме наміри знищення українців як соціальної групи, а не тільки довести факти вбивств чи руйнування інфраструктури.

Воєнні злочини

Воєнні злочини – це грубі порушення правил та звичаїв ведення війни, норм гуманітарного права, які закріплені у Женевській конвенції та додаткових протоколах до неї. До них належать:

• умисні вбивства;
• катування або нелюдське поводження;
• умисне позбавлення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, права на справедливий і звичайний суд;
• незаконна депортація або переміщення чи незаконне позбавлення волі;
• умисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою;
• тощо.

Як ми бачимо, факти вчинення воєнних злочинів фіксуються щоденно. Тому для того, щоб притягнути всіх винних до відповідальності необхідно продовжуваи збирати доказову базу.

Військові злочини

Військові злочини — це злочини, які вчиняються під час виконання військової служби в конкретній армії певної країни. Наприклад, в Кримінальному кодексі України виділяються кілька груп злочинів, які можуть бути вчинені військовими, такі як невиконання наказу, неправомірне використання майна та військової техніки, розголошення військової таємниці, тощо.

Отже, військові злочини є злочинами, які відбуваються всередині війська, у зв’язку із чим для України немає значення чи притягнуть військовослужбовців російської федерації за вчинення цих видів злочинів.

Злочини проти людяності

Злочини проти людства або злочини проти миру та безпеки людства є найбільш ненависними злочинами, так як являють собою серйозний руйнівний вплив на людську гідність, принижують та спричиняють деградацію особистості. Таке визначення міститься в пояснювальній записці  до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Згідно ст. 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду «злочин проти людяності» означає будь-яке з таких діянь, коли вони вчиняються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, і такий напад вчиняється усвідомлено:

• вбивство;
• винищення;
• обернення в рабство;
• депортація або насильницьке переміщення населення;
• ув’язнення або інше жорстке позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права;
• катування;
• зґвалтування, сексуальне рабство, примушення до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація чи будь-яка інша подібна за тяжкістю форма сексуального насильства;
• переслідування будь-якої групи або спільноти, яку можна ідентифікувати, за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними, як це визначено в пункті 3, або іншими ознаками, що загально визнані неприпустимими згідно з міжнародним правом, у зв’язку з будь-яким діянням, зазначеним в цьому пункті, чи будь-яким злочином, що підпадає під юрисдикцію Суду;
• тощо.

В даному випадку для притягнення винних до відповідальності значення будуть мати кількість жертв серед цивільного населення та наявність зазделегіть продуманого системного плану чи політики. 

Злочини агресії

Агресія є одним з основних злочинів у міжнародному кримінальному праві поряд із геноцидом, злочинами проти людяності та воєнними злочинами. Римський статут Міжнародного кримінального суду трактує злочин агресії, як планування, підготовку, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй.

При цьому, за вчинення такого діяння законодавство України передбачає кримінальну відповідальність.

Однак, питання притягнення до відповідальності за злочини агресії в контексті міжнародного права є досить складним і дискусійним, зважаючи навіть тільки на той факт, що визначення з’явилося тільки у 2010 році. На даний момент потребує вирішення того, хто підлягає відповідальності за вчинення цих дій: вище керівництво, середній прошарок офіцерів і генералів, або кожен боєць, який виконує злочинні накази. Однак, надіємося, що проблемні аспекти, пов’язані із визначенням суб’єктів їх вчинення, будуть вирішені найближчим часом.