Починаючи з 24 лютого 2022 року на території України, особливо в зоні ведення активних бойових дій, правоохоронні органи отримують велику кількість звернень щодо зникнення безвісти цивільних осіб та часто знаходять місця невідомих поховань. У зв’язку із цим виникає потреба ідентифікації захоронених тіл.

 

Як розпочати процедуру пошуку загиблих та зниклих безвісти рідних?

У разі якщо є підстави вважати, що особа зникла безвісти або загинула потрібно подати заяву про зникнення або розшук особи до відповідного територіального органу Національної поліції України. 

Відразу після реєстрації заяви слідчий виносить постанову про відбір зразків біоматеріалу родичів та призначення експертизи для виділення ДНК-профілю. 

ДНК-експертиза є складним дослідженням, яке дозволяє розшифрувати інформацію, яка знаходиться у генах клітини. Під ДНК розуміється дезоксирибонуклеїнова кислота.

На даний момент, достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин.

Як та в кого відбирають зразки?

Зразки для проведення експертизи можуть бути відібранні тільки у батьків чи дітей зниклої або загиблої людини. Важливо наголосити на тому, що родичі повинні надати дозвіл на оброблення їхніх персональних даних. І лише після цього можна помістити їхні генетичні ознаки до бази даних ДНК для проведення пошуків на спорідненість. Для здачі біоматеріалу необхідно мати з собою паспорт, а для дитини – свідоцтво про народження.

Відбирання зразків біоматеріалу проводиться безпосередньо в судово-медичних лабораторіях або за дорученням суду. За загальним правилом зразками може бути кров, слина та епітелій з ротової порожнини.

Як відбирають зразки у загиблих?

У загиблих осіб відбирають ті біоматеріли, які зазнали найменшого впливу зовнішніх чинників, якими можуть бути вологість, температура, вибухові речовини, тощо. Зазвичай такими є зразки кісток.

Для померлих осіб процедура відбору зразків виконується судово-медичними експертами.

Що робити, якщо в особи немає батьків та дітей?

Є два види ідентифікації тіл: 

• пряма,
• непряма. 

Непряма ідентифікація передбачає порівняння зразків загиблого із зразками від найближчих родичів (батько, матір та діти). Результати такого співставлення є найбільш точними.

Однак, у разі відсутності батьків та дітей проводиться пряма ідентифікація, яка передбачає порівняння біологічних зразків загиблого з його особистими речами, якими можуть бути предмети одягу, зубна щітка, лезо для гоління, тошо. Однак, на точність такої експертизи впливає тривалість користування загиблою особою такими речами.

Як оформляється результат?

Результат судово-медичної експертизи оформляється у вигляді висновку експерта та надсилається слідчому, за постановою якого вона була призначена. 

Що далі?

Слідчий передає результат експертизи до єдиної бази централізованого обліку генетичних ознак людини при Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (далі – Центр) для подальшої обробки. 

У Центрі створюється ДНК-профіль, а зразкам присвоюється унікальний ідентифікатор. ДНК-профіль родича відправляється в цей же орган, де в автоматичному режимі проводиться порівняння.

У разі якщо знайдено збіги, про це інформується орган, що призначив експертизу та веде досудове розслідування, та повідомляються родичі.

Яка вартість?

Процедура призначення та проведення ДНК-експертиз проводиться БЕЗОПЛАТНО.

 

Як довго проводять експертизу?

Судово-медична експертиза може тривати до одного місяця. 

 

Чим регулюється порядок ведення бази обліку генетичних ознак людини?

На сьогодні в Україні передбачено два нормативно-правових акти, які регулюють функціонування бази обліку генетичних ознак людини:

• наказ МВС України «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС»,
• Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі – Закон).

Зазначений Закон мав тривалу історію розробки та доопрацювання. Головною його метою є чітке регулювання процесів створення та функціонування реєстру геномної інформації людини в Україні, що сприятиме поліпшенню роботи правоохоронних органів, зокрема, щодо пошуку безвісти зниклих осіб та ідентифікації невпізнаних трупів, оскільки згідно п. 5-6 ч. 1 ст. 5 Закону обов’язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація:

• невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини,
• встановлена з раніше відібраних біологічних зразків осіб, зниклих безвісти, або біологічного матеріалу з особистих речей осіб, зниклих безвісти.

При цьому, обов’язковою умовою є внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображення у постанові про початок досудового розслідування,