На жаль, одним із найпоширеніших явищ повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України є потрапляння військовослужбовців у полон або зникнення їх безвісти. 

Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими (далі – Конвенція). В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164 (далі – Інструкція).

Конвенція та Інструкція дають таке визначення поняття «військовополонені» — це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:

1. особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
2. членів інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:

• ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
• вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
• вони носять зброю відкрито;
• вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни

1. членів особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
2. осіб, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку;
3. членів екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права;
4. жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.

Зазначені особи вважаються військовополоненими з моменту коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації. А якщо з’являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до військовополонених, то такі особи користуються захистом Конвенції доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.

В більшості випадків після того, коли оборонець перестав виходити на зв’язок, члени його сім’ї не знають як отримати інформацію про його статус та  місцезнаходження.

Що робити, коли військовослужбовець не виходить на зв’язок? Як дізнатися його статус та отримати підтверджуючі документи?

У разі настання ситуації, коли військовослужбовець не виходить на зв’язок, першим, що потрібно зробити це сконтактувати з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) за місцем свого постійного проживання або за місцем призову на військову службу, щоб отримати наявну у них інформацію про місце перебування захисника чи захисниці.

На підставі звернення родичів ТЦК та СП надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини щодо визначення статусу військовослужбовця:

• військовополонений;
• зниклий безвісти;
• загиблий.

У відповідь військова частина надає наявну у неї інформацію про захоплення оборонця у полон або зникнення його безвісти та надсилає відповідне сповіщення, яке ТЦК та СП повинно вручити безпосередньо членам сім’ї захисника чи захисниці.

У разі, якщо родичі отримали сповіщення про зникнення безвісти військовослужбовця наступним кроком буде звернення до Національної поліції із заявою про розшук захисника чи захисниці. Заяву про розшук особи можуть подати:

• родичі такої особи;
• представник військового формування;
• орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;
• будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення;

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

Способи звернення:

• телефон (цілодобово): 089 420 18 67 
• електронна пошта: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua 
• чатбот в телеграмі: t.me/poshuk_znyklyh

Від правоохоронного органу обов’язкового потрібно отримати витяг про відкриття кримінального провадження з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за фактом звернення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України не пізніше 24 годин після подання заяви слідчий повинен розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей видати заявнику витяг з ЄРДР.

Національна поліція України зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом трьох днів з моменту отримання інформації про розшук військовослужбовця. 

Сам розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклого оборонця, місця поховання чи знаходження його останків. 

Важливо! Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Крім цього, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється.

Якщо в ході розслідування виявлено факт смерті зниклого, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надає родичам інформацію про обставини, що свідчать про його смерть. Вважається достовірною інформація про смерть, яка ґрунтується на результатах аналізу та порівняння даних про вилучення людських останків, інформації, отриманої від пошукових груп, посмертної інформації від бюро судово-медичної експертизи, даних про профілі ДНК та результатів їх порівняння, що надані ДНК-лабораторіями, та будь-якої іншої доступної інформації про зниклого.

Таким чином, у разі проходження вказаної вище процедури, члени сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця отримають два документи: сповіщення сім’ї та витяг з ЄРДР.

 

Як здійснюється пошук зниклого безвісти військовослужбовця?

Відразу після реєстрації заяви слідчий виносить постанову про відбір зразків біоматеріалу родичів та призначення експертизи для виділення ДНК-профілю. 

Зразки для проведення експертизи можуть бути відібранні тільки у батьків чи дітей зниклого війсковослужбовця. Важливо наголосити на тому, що родичі повинні надати дозвіл на оброблення їхніх персональних даних. І лише після цього можна помістити їхні генетичні ознаки до бази даних ДНК для проведення пошуків на спорідненість. Для здачі біоматеріалу необхідно мати з собою паспорт, а для дитини – свідоцтво про народження.

Відбирання зразків біоматеріалу проводиться безпосередньо в судово-медичних лабораторіях або за дорученням суду. За загальним правилом зразками може бути кров, слина та епітелій з ротової порожнини.

У разі відсутності батьків та дітей необхідно надати особисті речі військовослужбовця, якими можуть бути предмети одягу, зубна щітка, лезо для гоління, тошо. 

Після відбирання зразків, слідчий передає результат експертизи до єдиної бази централізованого обліку генетичних ознак людини при Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (далі – Центр) для подальшої обробки. 

У Центрі створюється ДНК-профіль, а зразкам присвоюється унікальний ідентифікатор. ДНК-профіль родича відправляється в цей же орган, де в автоматичному режимі проводиться порівняння.

У разі якщо знайдено збіги, про це інформується орган, що призначив експертизу та веде досудове розслідування, та повідомляються родичі.

Нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування бази обліку генетичних ознак людини є:

• наказ МВС України «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС»,
• Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі – Закон).

 

Як перевірити чи перебуває військовослужбовець у полоні?

Наступним важливими кроком є пошук інформації про те, чи перебуває військовослужбовець у полоні. Для цього потрібно подати до уповноважених органів наступні дані:

• прізвище, ім’я та по-батькові, дата народження, особистий номер мобільного зв’язку;
• копію паспорту, військового квитка;
• посаду/звання, військово-облікову спеціальність (якщо відомо);
• військову частину, де військовослужбовець проходив службу/ТЦК та СП;
• дату зникнення;
• дату, час, спосіб останнього зв’язку;
• місце зникнення, обставини зникнення;
• прізвища, імена, по батькові та контакти колег по службі;
• фотографії, опис особливих прикмет (шрами, татуювання, родимі плями, імпланти, переломи, тощо);
• фотоматеріали, які підтверджують факт перебування особи в полоні, загибель, тощо.

1. Подання запиту до державного підприємства “Український національний центр розбудови миру”

Державне підприємство “Український національний центр розбудови миру” на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України “Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро” від 17 березня 2022 року № 228-р виконує функції Національного інформаційного бюро – спеціального органу, який усіма можливими способами збирає та узагальнює дані про військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих осіб. Крім цього Національне інформаційне бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та  організацій для ведення перемовин щодо звільнення оборонців.

Способи звернення: 

• гаряча лінія: 1648 
• телефон: +38 (044) 287 81 65 
• чат-бот у Telegram (https://t.me/nib_uncp_bot) 
• чат-бот у Viber (https://chats.viber.com/nib_uncp_bot) 
• заповнення форми (https://nib.gov.ua/request/) 

1. Подання запиту до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії російської федерації при Службі безпеки України.

Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії російської федерації при Службі безпеки України займається звільненням полонених оборонців України, цивільних осіб, які незаконно позбавлені волі внаслідок агресії проти України, поверненням незаконно депортованих дітей та дорослих осіб, репатріацією тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Способи звернення: 

• телефон: +38(044)321-11-21, +38(098)321-11-21

• повідомлення у Viber, WhatsApp, Telegram по телефону: +38(067)650-83-32,
• електронна пошта: united.centre.ssu@gmail.com.

1. Подання запиту до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими.

Координаційний штаб з питань поводження з полоненими діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими” від 11 березня 2022 року  №257 та надає допомогу родинам та близьким захисників та захисниць України, які потрапили в полон або зникли безвісти з юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні, державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон, а також здійснює юридичний, соціальний та психологічний супровід.

Способи звернення: 

• телефон: 0 800 300 529, +38 (044) 390 43 90 
• електронна пошта: koord@gur.gov.ua.

1. Подання запиту до Міжнародного червоного хреста.

Міжнародний червоний хрест є гуманітарною організацією, яка здійснює діяльність із забезпечення захисту жертв міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів. Він, в тому числі, сприяє в розшуку осіб, які зникли безвісти або потрапили в полон.

Способи звернення: 

• телефон: +41 22 730 3600, +380 800 300 155
• заповнення форми: familylinks.icrc.org/form/uru-webform-ua 
• електронна пошта: ctabureau@icrc.org 

1. Подання запиту до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У разі наявної інформації про порушення прав і свобод військовополоненого, зниклого безвісти військовослужбовця або його родини члени їхніх сімей можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Способи звернення:

• телефон: 0800-50-17-20, 044-299-74-08 

• електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua

1. Подання запиту до Міжнародної комісії з питань осіб зниклих безвісти.

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти осіб є міжурядовою організацією, що займається проблемою осіб, що зникли безвісти внаслідок збройних конфліктів, порушень прав людини. Комісія допомагає в ексгумації масових поховань та ідентифікації осіб, зниклих безвісти, за ДНК, а також надає підтримку асоціаціям сімей зниклих безвісти і допомагає у створенні стратегій та установ для пошуку зниклих безвісти. 

Способи зв’язку:

• електронна пошта: OIC.Support@icmp.int,
• заповнення форми (https://oic.icmp.int/index.php?w=mp_reg&l=uk) 

На подані запити вказані вище органи нададуть наявну у них інформацію про перебування військовослужбовця у полоні. У разі підтвердження факту перебування у полоні члени сім’ї військовослужбовця можуть писати звернення до органів державної влади, які відповідають за повернення наших Захисників та Захисниць, про включення військовослужбовця у список на обмін та сприяння в такому обміні.

 

Що робити, якщо в органів державної влади відсутня інформація про перебування військовослужбовця у полоні, але є докази такого перебування?

Досить часто виникають ситуації, коли у відповідь на подані запити члени сім’ї військовослужбовця отримують інформацію про відсутність відомостей про його перебування у полоні. Однак, підтверджуючі дані у родичів є.

В такому разі необхідно зібрати всі можливі докази перебування військовослужбовця у полоні. Це можуть бути аудіозаписи телефонних розмов, скриншоти текстових повідомлень, фото-/відеоматеріали з інтернет-ресурсів, свідчення побратимів.

Надалі ці дані необхідно передати вказаним вище уповноваженим особам разом із заявою про включення відомостей про перебування військовослужбовця у полоні.

 

Що категорично не можна робити, у разі пошуку військовополоненого або зниклого безвісти оборонця?

З метою забезпечення безпеки оборонця, який, можливо, перебуває у полоні, не рекомендується публікувати його у соціальних мережах  інформацію про те, що:

• він є військовослужбовцем, 
• пасаду та позиваний військовослужбовця, 
• військовослужбовець брав участь у бойових діях, 
• тощо.

Не варто також публікувати фото захисника чи захисниці у формі, з побратимами, зі зброєю, тощо.

Категорично не можна публікувати документи оборонця.

Крім цього, не варто звертатися до незаконно створених органів так званих “лнр” та “днр” чи органів російської федерації. Відповіді на такі запити не надходять, а можуть тільки зашкодити військовослужбовцю.

 

Які права мають члени сім’ї військовополоненого або зниклого безвісти оборонця?

Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ч. 3 Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884  (далі – Порядок) за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі — грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 4 вказаного Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

При цьому відповідно до ч. 5 Порядку командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

Крім цього, члени сім’ї військовослужбовця мають право отримати від військової частини документи за фактом зникнення його (її) безвісти або потрапляння в полон, а саме:

• витяг про зарахування до особового складу військової частини;
• витягу з акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини (такий документ військова частина не зобов’язана видавати, однак часом отримати його все таки вдається),
• довідку про розмір грошового забезпечення та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за період проходження військової служби.