Законодавством України передбачено надання певних прав та гарантій для членів сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців. Зокрема, такі особи мають право на отримання їх грошового забезпечення.

 

Хто і як може отримати грошове забезпечення військовослужбовця?

Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому право на грошове забезпечення мають такі члени сім’ї: 

• дружина (чоловік), 
• повнолітні діти (у разі відсутності дружини (чоловіка)),
• законні представники (опікуни, піклувальники), усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від їх віку), 
• особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців, 
• батьки військовослужбовців (якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей).

Згідно ч. 4 вказаного Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884  (далі – Порядок) виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Для отримання виплати члену сім’ї військовослужбовця потрібно написати заяву на ім’я командира військової частини. До заяви додаються:

• копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
• довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї;
• копія свідоцтва про шлюб;
• копії свідоцтв про народження дітей;

При цьому відповідно до ч. 5 Порядку командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця.

Чи можна отримати аліменти з грошового забезпечення та частку грошового забезпечення?

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Одним із способів згідно ст. 181 СК України виконання цього обов’язку є сплата аліментів у частці від доходу матері, батька дитини, або у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліменти здійснюється із заробітку (доходу) того із батьків, з якого вони будуть стягнуватися, тобто у разі проходження матір’ю або батьком військової служби, аліменти будуть стягуватися з їхнього грошового забезпечення. 

Відповідно до роз’яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №1542/11243 від 13 жовтня 2023 року у разі якщо особа одночасно має право на отримання виплати аліментів з грошового забезпечення та на частку грошового забезпечення в порядку черговості, то такі виплати вона отримує окремо.

Тобто, сума аліментів, яка підлягає стягненню, додається до розміру частки грошового забезпечення зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця, на який така особа має право.

 

Судова практика.

Незважаючи на встановлений порядок призначення і виплату грошового забезпечення членам сім’ї військовополонених чи зниклих безвісти оборонців, військові частини досить часто безпідставною відмовляють у виплаті таких коштів.

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.

Вирішення спорів щодо порушень з боку суб’єктів владних повноважень є завданням адміністративного судочинства, отже, у випадку неправомірної відмови у виплаті грошового забезпечення необхідно звертатись із позовною заявою до окружних адміністративних судів.

Наприклад, рішенням від 29 серпня 2023 року Київський окружний адміністративний суд у справі №320/22862/23 визнав протиправними дії військової частини щодо невиплати дружині зниклого безвісти військовослужбовця грошового забезпечення та зобов’язав провести таку виплату.

Відповідно до обставин справи, жінка звернулася до суду у зв’язку із тим, що військова частина безпідставно не надала жодної відповіді на заяву про виплату грошового забезпечення її чоловіка, який зник безвісти.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців, зокрема, дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У зв’язку із тим, що у жінки виникло право на отримання грошового забезпечення її чоловіка, суд задовольнив її позовні вимоги.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27 вересня 2023 року по справі № 160/9774/23 визнав протиправним та скасував рішення військової частини про відмову у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення військовослужбовця, який має статус зниклого безвісти, його матері та зобов`язав військову частину повторно розглянути заяву про нарахування та виплату  їй грошового  забезпечення її сина — військовослужбовця, який має статус зниклого безвісти за особливих обставин.

Відмова військової частини була обґрунтована відсутністю правових підстав для такого нарахування і виплати, а саме: з підстав того, що ДП «Український національний центр розбудови миру» не є органом чи установою державної влади, що засвідчує чи підтверджує факти визначення статусу особи (військовополонений, незаконно позбавлений волі, заручник, зниклий безвісти тощо).

Рішенням від 26 жовтня 2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд у справі №400/4264/23 визнав бездіяльність військової частини протиправною щодо невиплати грошового забезпечення дружині військовополоненого та зобов’язав поновити таку виплату.

Відповідно до обставин справи, дружина військовослужбовця, який потрапив у полон протягом трьох місяців отримувала грошове забезпечення свого чоловіка на банківський рахунок. Однак, у вересні 2022 року виплати припинилися, на свої звернення  до відповідача вона не отримувала ніякої відповіді.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). При цьому, існує презумпція щодо доброчесного виконання військовослужбовцями своїх обов`язків та вимушеного потрапляння в полон, поки не буде встановлено інше, а саме добровільна здача в полон. До цього часу, члени сім`ї військовослужбовця мають право на отримання грошового забезпечення полоненого.

У зв’язку із тим, що жодних доказів добровільної здачі в полон до суду надано не було, останній задовольнив позовні вимоги жінки.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд  рішенням від 10 березня 2023 року по справі № 160/16940/22 визнав протиправним та скасував рішення військової частини про відмову дружині військовополоненого у виплаті грошового забезпечення та грошової винагороди її чоловіка та зобов`язав військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди її чоловіка.

Військовою частиною рішення про відмову обгрунтовано тим, що у висновках акту службового розслідування «комісія не має змоги встановити в діях військовослужбовців стосовно яких було призначено службове розслідування … як саме вони потрапили в полон добровільно здалися чи їх було захоплено в полон», а також «Неправомірні дії військовослужбовців та причинний зв`язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась, вини військовослужбовців, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а саме: зокрема, старший матрос ». 

Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що такі висновки не можуть вважатися з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон. Крім того, в означеному акті вказано, що комісія, яка проводить службове розслідування, не є органом, визначеним законодавством до повноважень якого входить кваліфікація злочину та/або проведення досудового розслідування.

Рішенням від 25 травня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо нерозгляду заяви про призначення та виплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 50% матері військовослужбовця, який зник безвісти.

Відповідно до обставин справи, жінка, яка є матір’ю зниклого безвісти військовослужбовця, звернулася до суду у зв’язку із тим, що військова частина відмовила їй у здійсненні виплат як члену сім`ї безвісно зниклого військовослужбовця та повідомила про те, що перерахування коштів здійснюється дружині. Вона зазначила, що повторно направила заяву про призначення та виплату грошового забезпечення військовослужбовця, як особі яка перебуває на його повному утриманні та одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. На вказану заяву військова частина жодної відповіді не надала.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що на звернення із заявою про виплату грошового забезпечення з дня зникнення військовослужбовця безвісти членам його сім`ї, командир військової частини повинен протягом 15 днів прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення.

У зв’язку із наведеним, суд зобов’язав військову частину надати жінці відповідь на її повторну заяву. При цьому, суд зазначив, що у зв’язку із тим, що військовослужбовець перебуває у шлюбі, вона не має право на отримання виплати грошового забезпечення.