Законодавством України передбачено низку прав та соціальних гарантій для військовополонених, зниклих безвісти та членів їхніх родин.

• Право на отримання грошового забезпечення.

За військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається їхнє грошове забезпечення за останнім місцем служби. Такі виплати за час полону чи зникнення безвісти мають право отримати члени їхніх сімей.

Важливо! Це не стосується військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених військових формувань та правоохоронних органів.

Право отримати виплати мають:

• дружина/чоловік;
• повнолітні діти, які проживають з військовим/військовою (у разі відсутності дружини/чоловіка);
• опікуни, піклувальники чи усиновлювачі неповнолітніх дітей;
• особи, які перебувають на утриманні;
• батьки (у разі відсутності дружини/чоловіка та дітей).

Виплата здійснюється з дня захоплення військовослужбовця у полон або зникнення його безвісти за заявою на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації), до якої потрібно додати:

• копії паспорта повнолітніх членів сім’ї;
• копію картки платника податків;
• довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї;
• копію свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
• копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності).

Розгляд поданих документів здійснюється протягом 15 днів.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця.

Незважаючи на встановлений порядок призначення і виплату грошового забезпечення членам сім’ї військовополонених чи зниклих безвісти оборонців, військові частини досить часто безпідставною відмовляють у виплаті таких коштів.

Наприклад, рішенням від 28 лютого 2024 року Волинський окружний адміністративний суд у справі №140/34627/23 визнав дії військової частини щодо відмови у виплаті грошового забезпечення дитині зниклого безвісти військовослужбовця протиправними та зобов’язав провести таку виплату.

Відповідно до обставин справи, донька зниклого безвісти військовослужбовця звернулася до суду у зв’язку із тим, що військова частина відмовила їй у виплаті грошового забезпечення її батька на тій підставі, що вона є повнолітньою та не перебувала на його утриманні, оскільки вони не проживали разом. Вона зазначила, що її батько сплачував аліменти на її утримання до 18 років, а згодом відповідно до закону на час навчання та досягнення дитиною 23 років.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 

У зв’язку із тим, що донька перебувала на утримання свого батька-військовослужбовця, оскільки отримувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, суд встановив, що вона має право на грошове забезпечення, а тому задовольнив позовні вимоги.

• Право на отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. При цьому, дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону до непрацездатних членів сім’ї відносяться:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, 

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років,

3) діти, які навчаються за денною формою навчання – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні,

4) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Право на отримання такої пенсії виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Для отримання пенсії необхідно подати:

1. заяву,
2. копію паспорту громадянина України, 
3. копія довідка про присвоєння ідентифікаційного номера заявника та особи, яка зникла безвісти (за наявності);
4. копія документів, що підтверджують родинні зв’язки з особою, яка зникла безвісти (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
5. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Пенсія призначається на весь час перебування особи в статусі зниклої безвісти за особливих обставин.

• Інші права та соціальні гарантії.

Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». передбачає низку прав та гарантій для членів сім’ї військовослужбовця, який зник безвісти. Зокрема, це:

• право на отримання позачергово місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах дітям військовослужбовців,
• право на отримання жилих приміщень в позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов,
• право на отримання 50-відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності,
• право на земельну ділянку та допомогу в будівництві від органів місцевого самоврядування, 
• право безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду — також електронного квитка, який видається на безоплатній основі,
• право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.

Важливо! Іншими законами, нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування можуть бути встановлені додаткові пільги та соціальні гарантії для членів сім’ї зниклого безвісти військовослужбвоця.

• Право на отримання посвідчення члена сім’ї військовослужбовця, який пропав безвісти

Порядком видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28 травня 1993 року №379, передбачено право членів сім’ї військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, на отримання відповідного посвідчення. 

Відповідно до п. 4 Порядку вказаний документ можуть отримати:

1. батьки, 
2. дружина (чоловік) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, 
3. діти, які не досягли повноліття,
4. повнолітні діти — особи з інвалідністю з дитинства.

Для отримання посвідчення необхідно подати заяву та такі документи:

1. витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв’язку із визнанням його судом безвісно відсутнім або копія такого наказу;
2. рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім;
3. копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
4. документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем;
5. фотокартка члена сім’ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65-70 відсотків фото;
6. висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини про визнання її особою з інвалідністю з дитинства;
7. рішення про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.

По отримання посвідчення потрібно звернутися до:

1. територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) — про видачу посвідчення члена сім’ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який пропав безвісти під час проходження військової служби;
2. уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі — уповноважений орган) — про видачу посвідчення члена сім’ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який пропав безвісти під час проходження військової служби.

Важливо! Посвідчення не видається якщо військовослужбовець пропав безвісти внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення.

Вказаний Порядок отримання посвідчення з моменту прийняття, тобто 1993 року, до січня 2022 року був не досконалим та жодних змін, які б відповідали сьогоденню, в нього не вносилося. У зв’язку із цим, досить часто на практиці виникали ситуації, коли ТЦК та СП відмовляють у видачі таких посвідчень з не обґрунтованих підстав.

Наприклад, рішенням від 19 січня 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною та скасувати відмову ТЦК та СП у видачі матері військовослужбовця, який зник безвісти під час проходження військової служби. посвідчення та зобов’язав видати такий документ.

Відповідно до обставин справи, жінка, як матір зниклого безвісти військовослужбовця, звернулася до суду у зв’язку із тим, що ТЦК та СП відмовив їй у видачі посвідчення на тій підставі, що нею не було подано витягу з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу, рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім та сповіщення сім’ї.

Розглнувши матеріали справи, суд зазначив, що в редакції, яка була чинною станом на момент виникнення правовідносин підставою для видачі посвідчення був документ, який підтверджує факт пропажі безвісти військовослужбовця, виданий ТЦК та СП. При цьому Порядок не мав розширеного тлумачення підстав, як для видання, так і відмови у видачі посвідчення. Таким чином, визначальним було проходження військовослужбовцем військової служби та настання в даний проміжок часу відповідної події, як то пропажі безвісти.

У зв’язку із тим, що жінка подала на підтвердження факту зникнення безвісти витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, суд задовольнив її вимоги.