Фахівці Чугуївської правозахисної групи розробили зразок скарги на дискримінацію внутрішньо переміщеної особи до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Лутковської Валерії Володимирівни
01008, м. Київ,
вул. Інститутська, 21/8.
П.І.Б. особи, яка подає скаргу,
взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: (вказати адресу)
контактний телефон:
СКАРГА
Ст. 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Викладення обставин (зазначити дискримінаційні дії з боку особи/осіб, що позбавляють заявника можливості повністю використовувати свої конституційні та інші права. Таке обмеження може стосуватися будь-яких прав, якими громадянин наділений за законом, зокрема права на: охорону здоров’я; освіту; на користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови; розвиток національних культурних традицій; свободу пересування (в тому числі депортація або примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання); підприємницьку діяльність; участь в управлінні державними справами; судовий захист; створення культурних і навчальних закладів національних меншин; участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо.)
Наприклад: Особа, яка є внутрішньо переміщеною звертається до роботодавця з метою працевлаштування, але їй відмовляють у зв’язку зі статусом внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з Загальною декларацією прав людини, прийнятою і проголошеною резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.Користування правами та свободами має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 р.).
Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини є суб’єктом, наділеним повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації.
Відповідно до ст. 2 Закону, законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак:
1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб;
2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб;
3) повагу до гідності кожної людини;
4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
Статтею 6 Закону передбачено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені ст. 5 цього Закону, забороняються.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
На підставі вищевикладеного, —
ПРОШУ:
- В межах повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вжити заходів щодо запобігання та протидії дискримінації по відношенню до (П.І.Б.).
- Інформацію про результати розгляду скарги прошу надати у встановлений законом строк на вказану мною адресу.
Дата Підпис П.І.Б.