Пандемія погіршила соціально-економічне становище переселенців. Як й інші члени громад, ВПО стикаються з чисельними ризиками та проблемами під час дії карантинних обмежень.

Так, У зв’язку з пандемією актуальними стали проблеми закриття КПВВ та погіршення економічного становища через втрату роботи або вимушену відпустку. Нестабільна фінансова ситуація призвела до труднощів з оплатою оренди та комунальних послуг, а також до погіршення емоційно-психологічного стану ВПО.

На час карантину були закриті КПВВ, тому частина ВПО не змогла повернутися на підконтрольну частину України (ті, хто відвідували родичів або з інших питань перебували на непідконтрольній території). Ті ж особи, які проживають на непідконтрольній території та виїхали до початку карантину на підконтрольну частину, не змогли виїхати назад. Загалом, загострилась проблема розділених сімей: у ВПО на непідконтрольній уряду території залишились родичі, які потребують медичної допомоги, батьки похилого віку. Через закриті КПВВ особи, які проживають на непідконтрольній території та під час карантину досягли пенсійного віку, не змогли вчасно оформити пенсію. А пенсіонери, які перебували на непідконтрольній території, не змогли вчасно отримати пенсійні виплати.

Мало того, в період карантину спостерігалось значне зниження доходу родин ВПО. Зокрема, через втрату роботи, скорочення чи часткове зниження заробітної плати. Втрата засобів до існування найбільше вразила ВПО, зайнятих у сфері виробництва і торгівлі: як найманих працівників/ць, так і підприємців/ць. Якщо ж діяльність дозволяла віддалений формат роботи, то джерела доходу зберігались хоча б. У внутрішньо переміщених жінок, які самостійно виховують дітей, виникали ситуації, коли вони вимушені були залишити роботу для догляду за дітьми та організації дистанційного навчання.

Оскільки більшість ВПО не має власного житла і орендує квартири, то переважно всі вони, за словами експертів/ок, опинились в ситуації неможливості сплачувати оренду житла. Тоді їх орендодавці/иці діяли на власний розсуд: деякі пішли на поступки, знизивши платню, інші виселяли орендарів/ок.

Серед іншого не потрапили до переліку пріоритетних і потреби молоді, а це між іншим 30% населення країни. Негативними факторами для розвитку молоді в умовах пандемії насамперед є обмеження пересування (як через лінію зіткнення так і всередині контрольованої урядом території), в окремих випадках відбувалися закриття гуртожитків що спричинило необхідність для студентів з числа ВПО повернення на тимчасово окуповані території, неврегульованість організації  освітнього процесу, особливо для осіб у складних життєвих обставинах.

Тож, як бачимо, «ціна» пандемії для ВПО досить висока, тому в цьому напрямку є великі надії на владу, яка повинна вживати негайні дієві заходи для вирішення окреслених проблем.

Публікації правової корисної інформації здійснюються в рамках проекту «Права людини в дії» за підтримки USAID.